Подих, ковток повiтря

Р.Коляда, п’єса для фортепіано
«Краплі запізнілого дощу»

8.
Подих, ковток повітря,
Свіжого вітру Радість!
Всі відчуття на вістрі.
Ніч визріває в чари.

Зорі! У Небі – Зорі!
Як відчуття Душею.
В Радості, в сумі, в горі
Стежкою йдеш своєю.

Щедро, впевнено й щедро,
Полум’ям, Духом, Світлом
Зоряний Дощ крізь Небо
Входить в Життя відкрито!

20.12.2013


Рецензии
падають падають душі
небо немов салют

Юрий Лазирко   23.12.2013 05:33     Заявить о нарушении
Дякую!
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   23.12.2013 09:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.