Дзвiнок

Вечірню тишу твій дзвінок сполОхав.
Та трубку я ніколи не зніму!
Бо ти мовчиш... Ні шереха, ні звука...
Удвох ми мовчки слухаєм пітьму.

Все сказано... Здавалось, все забуто.
І спогади тривоги не несуть...
Чого мовчиш ? І що ти хочеш чути?
Минулого ж довіку не вернуть!

Потух екран... А з ним - дівоча мрія...
Зітхаю... Вимикаю телефон.
Гадаю і ніяк не розумію:
То - з юності дзвінок,
Чи просто - сон ?

 А.Я.


Рецензии