Вимiр життя...
Мірою міряй те, що до столу.
Те що заховане - має вже розміри.
Не споглядай на земне і із просіддю.
Вже поринай у глибокий вир космосу.
Нові завдання - до старого зошита.
Не прочитаєш - бути без пам"яті.
Букви і цифри складалися з досвіта.
Зранку з словами уже прокидались.
Пише і пише поет нові роздуми.
Кращими фразами для старих виразів.
Кличуть вони тебе на світлі задуми.
Стиха шепчи їх бо тебе винайдуть.
Золотом ллються потоки творчії.
Сяють яскравими зорями віршики.
Перетворять їх знову в безлюдяні,
Край небезпечні "копита і ріжки".
Вимiр життя
© Copyright: Наталия Дашкевич, 2013
Свидетельство о публикации №113121900837
Свидетельство о публикации №113121900837
Рецензии