На Святого Миколая

Полем кроки непосильні:
заметіль збиває з ніг.
Ніби попіл небосині,
пада, засипає сніг.

Пада сніг, блакить згорає,
розгулялась заметіль.
Та зима не подолає:
на Святого Миколая
ми в долоні золотій.

Пада сніг небесно-білий
на беззахисність земну,
щоб гріхи нас не згубили,
як мороз – озимину.

Хоч і ворог наш лютує,
ніби знак спасіння – сніг.
Кожне серце безпритульне
знає: Бог усіх врятує,
забере до себе всіх.

Бо ми всі – Ісуса діти,
всі ми – Господа сім’я.
Хоч нам сонечко не світить –
сніг нам сонячно сія.

Хоч нам сонце не палає –
свічі і серця горять.
На Святого Миколая
снігом землю покриває,
світлом Божа благодать.

19.12.2009
 


Рецензии
Мої Вам, запізнілі на жаль, вітання з святами. Миру і прцвітання! Щасти Вам!!!

Люба Пентелюк   20.01.2016 12:17     Заявить о нарушении
Дякую! І Вам Добра, Любові, Натхнення!!!

Игорь Герасименко Кременчугский   26.01.2016 16:27   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.