Я бачу твої очі уві сні.
Пливу крізь них у ясне небо.
Вони - твоє магічне кредо,
Яке оспівують пісні.
Я пролечу багато кілометрів,
Щоб знову бачити тебе.
Човняр печальний веслами гребе
По небу забуття великих предків.
Чого бажаєш - все здобуду!
Хоч світ весь шкереберть поставлю!
Як захворію я - одягну марлю.
Як збожеволію - тебе навік забуду...
Тебе зітру із пам'яті своєї,
Як ти зробила ще давно.
Уривки бачили лише як у кіно
Озера-очі, глибші від Помпеїв.
Не зрозуміла ти мене, нажаль.
Ти є для мене сенс буття.
Але не бачитимеш каяття
За те, що ти - моя печаль.
Переді мною білі і тісні
Кімнати-боксу дивні стіни.
Хіба я винувата? Нема ж провини,
Що бачу твої очі уві сні.
Еве от...
© Copyright: Алесса Монар, 2013
Свидетельство о публикации №113121800483
Свидетельство о публикации №113121800483
Рецензии