Шукач веселого буття

Він шукач веселого буття,
Незламанні круговерті в долі.
Та його змарноване життя -
Мов по вітру в небі парасолі.
За блискучим брязкальцем - пусте
А до нього промінець зігріву.
Погортаєш всіх сторін - не те...
І не так, і я його покину.
Не в пітьмі, але не бачу йти.
Навіть куди йду - не запитаю.
Все одно там правди не знайти.
А я навчання мудрих прогуляю.
Ні луну, ні шепіт - не почую
Бо зв"язалися з словами ноти
І у мене в вухах відтанцюють
Скрипом нові гумові чобОти.



Картина: Михайло Хохлачов «Театр-життя»


Рецензии