Шалений бiг

"Від потреб чужих звільнившись,
Тихо Ладі помолившись,
Піднімешся й підеш,
Туди, де своє щастя знайдеш.
Станеться  в нагоді
Минуле, знадобиться в пригоді
Шалений біг життя, що був колись,
Вітрам забутим помолись.
Задовольняти потреби чужі -
Це жити на межі
Між двох світів,  людство творить
Сміття - звалище хвороб, думок та слів, що вмить
Нищить все живе й щасливе, туман в очах
Чужих потреб, а не свого життя, там тільки страх,
Що ніколи з допомогою чужих зусиль,
Не полишить світ з поміж світів. То стиль
Там  нема життя, а тільки гнів,
Велетні дурману, та лайливих слів.
Шлях - що поміж світів веде у вічний
Сморід, та блукання, де ранок не для всіх
Радістю лунає, не для них дитячий сміх.
Туман -  сили життя заводить в сморід,  гній
В очах сльозою не омити, не кричи даремно, стій
Бо то зомбованих ланцюги, що крок
За кроком, вічно йдуть у протилежний бік. Замок
В очах, та й на ногах кайдани вічно сірі,
Вони закуті, приречені слугувати чужій вірі,
Крізь туман ілюзії святої,
Шляхи ведуть до землі чужої,
Де місце не для тих, хто в вічній темноті. Покої
Чужих богів, не для ваших ніг будовані,
Долі ваші, то ваша справа - вони змарновані,
Не для ваших цілей та й життя,
Вічний біль, горе, сум та каяття".
 - Лада прийди, люд свій виведи з біди.
А я від чужих потреб звільнилась, йду туди,
Де щастя своє знайду, я знаю,
Лель та Полель, моє буття вам довіряю.