Абетковi Барвистi Виповiдки лiтера Х

Х, х

ХОРТИЦЯ
   
   Хлопчаки-хористи, хрестоматійним хоралом, художньо, хороше хвалять Хортицю – Храм хоробрих характерників-запорожців!

ХВИЩА
   
   Хортицька хаща  –  хитар (межа) хідникам (стежкам). Холоднеча. Ховзкавиця (ожеледиця). Хурделиця хаверяє, хуртовина хурчить… Хмураві хмари хвищею-хляпавкою хльоскають-хлюпотять... “Ха-у-у! Ха-у-у!..”
   Харящ (кущ) хабзини (бузини) хилиться, хрустить халуззям. Хвоя – хитю-хитю! – хитається...
   Хижаки, харапудливі ховрахи, хом’яки, харсуни (барсуки) – хро-хро-хро!, хра-хра-хра!, хру-хру-хру!, – хоркають, хасаються (жахаються) хляґи (негоди). Хоч-не-хоч – хаміль! хаміль! хаміль!  –  ховаються хутко.

ХРОНІКА
   
   Хрещатик. Хорома-харчевня.
   Хлібосольний хазяїн харчевні, Халимон Харлампійович Хвасько, халасує (частує) холостяків: харківського харізматичного хвилозопа (філософа) Христофора Халяву, херсонського худорлявого хорошуна, хореографа-хвалька Химка Харитоненка, хотинського холеричного хірурга Хвеська Хтокала, хорольського художника-хвастуна Хріма Хвіялку, хупавого (ловкого) хрещеника-херувимчика Харитона Хавдія.
   – Хліб-сіль, хлопці-друзяки! – хамкотить (гугнявить) хрипкувато Халимон.
   Хлопці-молодці хором:
   – Хвала хазяїнові!
Халимон:
   – Харчу – хлань (багацько): хлібець, холодець, хрін, харчо, хрящики (вид грибів), хек, хамса, халва, хурма, хвиґа!
   – Хм! – хмикнув хвилозоп Халява.
   – Хе-хе! – хекнув хірург Хтокало.
Хазяїн:
   – Хвилинку, хвилинку! Хмільного... холодненького хересу хочете?
   – Хочемо!
   – Хіба?!
   – Хочемо, хочемо!!..
   – Ха-ха!
   – Хи-хи!
   Хлебеснули (вихилили) хутко.
– Хріновухи (горілка настояна на хріні) хряпнете?
– Хлебнемо!
   – Хух! Хороше... холера!
   – Хорошеньке хміль-зілля!
   – Хвестуйте (пируйте), хлопці, хвестуйте.
   Хлопці хламають (з жадібністю їдять): хрум-хрум!.
   Хореограф Химко Харитоненко, хикнувши (ікнувши), хмикнувши, хорохористо:
   – Хмілію. Хлеснувати (танцювати) хіть (бажання)! Хто хоч, ходімо!..
   – Ходімо хороводом!
   – Халядру (циганський танок)!
   – Халамейку!
   Халяснують (танцюють) хлопці хверцьовито, хвантовито (гоноровито), хаотично... хвіть-хвітькаючи (присвистуючи)...
   “Хвіть!” – Хиць (вираз падіння)! Хрьопнувся Хрім Хвіялка.
   Хихіт (сміх).
   “Хвіть!” – Хиць! Хряпнувся Хвесько Хтокало.
   Хихітня (сміх).
   Хвесько хакаючи (важко дишачи), храпом (з претензією):
   – Химерувати?! Хруні (лайливе: свині)! Хирляки! Хохулі-халабаї! Хунта! Халазією (халазія – шарпанина) халасуватиму (частуватиму). – Хопив хвайду (батіг): хвись! хвись! хвись!.. (удар з розмаху). Хльостко хвицьонув-таки хазяїна.
   Хлопці  –  хода (тікати).
   Халимон Хвасько харчить:
   – Халепа! Хробачливі халамидники! Харцизяки! Хамовиті хвальки! Хуліганисті халтурники!
   Ходором, ходуном ходить харчевня!

ХАПУН
   
   Хтозна-хто, хтозна-звідки, хтозна-де, хтозна-коли, хилком-нишком  – хвать! хап! хіп! хоп! хапу-хапу! – хапонув хтозна-що, хтозна-скільки, хвійнув хвистко (швидко) хтозна-куди. Хитромудрий хирхіл (шахрай)! Хапиця! Хапало!

ХОДНЯ
(Хитромовка)
   
   Хромоногий, хирлявенький (миршавенький), худорлявий ходун-ходунай Хандолай хвощається (шалається) ходкою (дорогою): хутір – хурдига (тюрма), хурдига – хутір. Ходун-ходуниця Хартахиця ходить хвостом.
   Хитка хода. Химерний хід ходебщиків.

ХИБЧ (вада)
(Хоромовка)
   
   Хан Ходжа – ханжа. Ханиця Ходжиця – ханжиця.

ХОРОМОВКА

Хитрущі хрущі
Хрумають харчі;
Хрум-хрум! – хурма;
Хрум-хрум! – хрящі.

ХВАЛЬКО

Херувимчик хом’як
Хоробрістю хвалиться;
Хмикне-хекне десь хижак –
хаміль! хаміль! – ховається.

ХАМЕЛЕОН

Хамелеон хвостатий
Хвостом хитає хату.
Хихотить хамелеон:
– Хата ходить ходуном!