ТРОЯ И ТРОЕ три автора Части 3-4

В связи с приближением Нового года, чтобы не оставалось долгов (плохая примета!),
опупея еженедельно будет подаваться в удвоенном объеме - по две части

_________________________________________


ТРОЯ И ТРОЕ Часть 3


Игорь Царев
Евгений Дейк
Михей Студеный

КАРТИНА 3

Боян:

Так потихоньку дошли багатуры до дальнего Понта,
На горизонте опасный пролив - как игольное ушко.
С ревом злодейским вода устремляется в узкое гирло
(Нынче Босфором в народе зовут это адское место).

До середины его долетает лишь редкая птица,
По берегам побелевшие кости, да мусор фелюжный –
Все что оставили от мореходов богам в подношенье
Сцилла, Харибда, Сирены, Циклоп, да еще Семплегады...

(Небо покрыто мглою. Челн
с богатырями захлестывают
огромные волны. Стоит дикий
рев. Это воет голодная Сцилла*)

* Сцилла - дочь бога бурного
моря Форкиса и Гекаты (богиня
ночи) - чудовище с шестью головами,
с тремя рядами зубов в каждой,
с двенадцатью ногами. Обитала
в Сицилийском проливе напротив
другого чудовища - Харибды.

Муромец (морщась):

Эк лахудра верещит -
Не спасает даже щит!
У меня от этой ведьмы
По спине уже прыщи.

Соловей-разбойник:

Отчего она смела?
Может, тоже с похмела?
Прямо - наша баба Ёга,
Разве что без помела.

Попович (растопырив пальцы веером):

Что ж ты, Сцилла, так ревешь?
Толком расскажи что хошь.
Али ты меня пугаешь?
Это зря, ядрена вошь!
Ты нам вроде мелюзги.
Жаль, что не видать ни зги,
Но под руку подвернешься,
Мигом вышибем мозги!

Илья Муромец:

Знать, показывает власть!

Добрыня:

Может влить ей водки в пасть?
Пусть немного подобреет…

Муромцева Анна:

Нам туда бы не попасть…
Может дать ей сон-траву,
Али яду в пахлаву…

Соловей:

Да решайтесь же скорее,
Чтоб остаться на плаву!

Муромец (решившись):

Ладноть, хлебного вина*
Выдать Сцилле допьяна!
Да ужо пущай заткнется,
А не то ж сгноим до дна!

(* хлебное вино N21, или «белое вино»
(ныне водка) - официально известно
на Руси с XII века. Но упоминание в
этих резах позволяет пересмотреть
дату его появления -
(примечание переводчиков)

Сцилла (проглотив брошенный
ей в пасть бочонок первача):

Разрази меня Тартар –
Это ж крепче чем нектар!
А вы знаете вкус жизни,
Победители татар!
Ваше славное винцо
Явно не для подлецов.
Ну, так проплывайте с миром,
Что ж я, зверь, в конце концов?

(Челн проскакивает в пролив)

Илья Муромец (утирая холодный пот):

Спор со Сциллой был зловещ –
Ить, вцепилась словно клещ!
Но я снова убедился:
Наша водка – это вещь!

Добрыня (подхватывая):

Нам бы, русским дуракам
Всю отдать ее врагам,
Да еще и с пивом, чтобы
Лучше било по мозгам!

Попович (крутит пальцем у
виска, а другой рукой
хватается за сердце):

Ты, Добрыня, это брось!
В этом деле мы поврозь.
От одной такой лишь мысли
Все внутри оборвалось…

Добрыня:

Тю! Шутю, мой ратный брат,
Будь внимательней стократ.
Впереди нас ждет засада
Скал плавучих – Семплегад.

Соловей:

А на скалах что за жлоб
Черной тучей хмурит лоб?
Одноглазый, как Кутузов…

Илья Муромец:

Это, кажется, Циклоп…

Добрыня:

С ног мечом его не сбить…
Чую, снова будем пить.

Муромец:

Братцы, доставайте водку!

Добрыня (смиренно):

Знамо, так тому и быть.

Боян:

Долго ли, коротко ль наши герои братались с Циклопом,
Помнит Илья только то, что в тот вечер испили немало,
Дале в памяти следуют темный провал за провалом,
Разве что Анна сумела немного заполнить пробелы.

(Следующая реза выполнена
другим почерком. И стиль,
и содержание ее свидетельствует
о том, что заполняла табличку
Анна, а не Боян –
(примечание переводчиков)

Муромцева Анна:

Приключенья с этих вод
Наскребу я тоже. Вот –
Опишу я вам, к примеру,
Характерный эпизод:
Мчалась лёгкая ладья
По протоке Соловья.
Гнал её попутный ветер,
Парус весело жуя.
Вереницею сперва
Проносились острова,
В плотном утреннем тумане
Различимые едва.
Мгла распалась, породив
Всех чарующий мотив
В исполненьи невидимок –
Сладостноголосых див -
Заструился серебром,
Овладев мужским нутром.
Я, конечно, враз смекнула,
Что не кончится добром.
Мужиков сморил гипноз –
Млели с непосильных доз.
Тут я вспомнила частушки
И тогда пошла вразнос -
Пела всякий компромат,
В кажной строчке – крепкий мат
(Наш мужик, когда дуреет –
Лишь на ём и понимат).
Перепела неумех –
Разобрал их громкий смех…
Дале, помню, добирались
Без особенных помех.

_________________________________________


ТРОЯ И ТРОЕ Часть 4


Игорь Царев,
Евгений Дейк,
Михей Студеный

КАРТИНА 4. Проливы.

Боян:

Всех победив, погуляли они по Стамбулу.
В барах портовых их долго потом вспоминали...
Но заскучал отчего-то свистящий разбойник,
Не захотел продолжать экспедицию дальше…

Соловей (тихо жалится Добрыне):

Чтой-то мне не по себе,
Вот и сердце при ходьбе
Ноет, ноет, будто чует
Перелом какой в судьбе…
Давеч лапоть сполз с ноги –
По воде пошли круги…
И втемяшилось мне, Брыня –
Отработал я долги.
Хоть далёк от параной –
Не хочу ни за руной,
Ни за славой. Мне б домишко,
Да с бабёнкой озорной.
И подумалось мне, брат,
Не вернуться ли назад –
В ту протоку, где спасались
От коварства Семплегад?
Знаю, к ним молва строга,
Аргументов до фига –
Мол, в момент любому сломят
И копыта и рога…
Ну, калечили народ,
Ну, не княжеских пород...
Так и я ведь не подарок –
Хулиган, наоборот.
А прикинь, наладить бы
Вместо зряшной-то гульбы
На хозяйственные нужды
Эти каменные лбы!
Мельницу построить хоть,
На хлеба муку молоть…
Жернова, видал, такие,
Что не приведи господь!
Дело выгодное жа –
Нет с ментами дележа...
Всё – на благо возрожденья
Всерасейского коржа!

(застенчиво):

И ещё хочу я тут
Воплотить свою мечту –
Хор из Сциллы и Харибды,
Наподобие "Тату"…
Лёх, ты как? А ты, Илюш?
Вас и так – вон сколько душ!
Отпускаете? Спасибо,
Не, я трезвый, почему ж…

Муромцева Анна:

Подкатился к горлу ком…

Муромец:

Я не думал о таком…
Но меня растрогал, братцы
Этот чайник со свистком!
Прям, какой-то «Невермор»!
Ладноть, хитрый мухомор,
Оставайся. Будешь зваться
Ты отныне Черномор.

(Соловей остается у
черноморского пролива.
А челн с богатырями
приближается к бухте
у крепости Приама.
На причале их встречает
Одиссей).

Добрыня:

Взор ласкает лепота
Илионского порта!

Попович:

Одиссей руками машет,
В них – овчина золота.
Знать, расщедрился Язон,
Видя в том большой резон,
Что под силой богатырской
Рухнет вражий гарнизон.

Одиссей:

Слава Зевсу! Как я рад!

Муромец и Одиссей обнимаются:

Здравствуй, брат! Ну, здравствуй, брат.

Одиссей:

Значит так, с дороги в баньку,
После пир, потом парад…
Все открыто для друзей –
Даже греческий музей.
Или - в сауну к гетерам,
Коих нам привез Тезей?

Муромцева Анна:

Лучше б в бой – ужо пора!
Пир отложим до утра…

Попович:

Разве только для знакомства…
Ну, плесни – по полведра.
Дык, полусухой закон…
А на закусь что – бекон?

Добрыня:

Не из тех ли самых гадов,
Коих бил Лаокоон?

(Служанки в белых тогах
преподносят богатырям
по амфоре критского вина.
Осушив сосуды до дна,
богатыри веселеют).

Муромцева Анна:

Ать-два, левой, ширше грудь!
Чё кота за хвост тянуть!
Прямо щас пойдём да стражу
Напугаем чем-нибудь!

Алеша Попович (подхватывая):

Й-иэхх, устроим грекам шмон -
Будут помнить наш ОМОН!
Ить, войны-то на копейку,
А веселья на лимон!

Одиссей (одобрительно):

В русских сила так и прет.

Муромец:

Копья наголо, вперед!

Попович:

После нас здесь даже Шлиман
Черепков не соберет!

(продолжение следует)


Рецензии
Попытка перевода частей 3-4:

ТРОЯ І ТРОЄ Частина 3

Ігор Царьов
Євген Дейк
Михей Студений

КАРТИНА 3

Боян:

Так потихеньку дійшли троє ті до далекого Понта,
На горизонті – протока, вузька, наче вушко у голки.
З ревом злочинним прямує вода у вузьке її гирло
(Нині Босфором в народі всі звуть це пекельніше місце).

Ледь до середини гирла вже рідкісний птах долітає,
По берегах – тільки кості біліють, сміття вже фелюжне -
Все що залишили від мореплавців богам в подарунок
Сцилла, Харибда, Сирени, Циклоп й Семплегади...

(Небо покрито млою. Човен з богатирями захльостують величезні хвилі. Стоїть дикий рев. Це виє голодна Сцилла*

* Сцилла - дочка бога бурхливого моря Форкіса і Гекати (богині ночі) - чудовисько з шістьма головами, з трьома рядами зубів у кожній,
з дванадцятьма ногами. Мешкала в Сицилійській протоці навпроти іншого чудовиська - Харібди.
Муромець (кривлячись):

Ну лахудра верещить -
Не рятує навіть щит!
В мене від цієї відьми
По спині аж вже прищі.

Соловей-розбійник:

А чому вона вола?
Теж з похмілля не зійшла?
Прямо - наша баба Йога,
Тільки що без помела.

Попович (розчепіривши пальці віялом):

Сцилла, так ревеш ти - що ж?
Толком розкажи що хош.
Чи ти так мене лякаєш?
Це дарма, ядрена вош!
Ти нам начебто тріски.
От шкода, навкруг ні зги,
А підвернешся під руку,
Миттю виб'ємо мізки!

Ілля Муромець:

Бо при владі при своїй!

Добриня:

Чи горілки в пащу їй?
Хай хоч трохи подобріє ...

Муромцева Ганна:

Не потрапити б самій...
Може дати сон-траву,
Чи отрути в пахлаву...

Соловей:

Та вирішуйте мерщій,
Щоб побути на плаву!

Муромець (зважившись):

Добре, хлібного вина*
Сциллі дайте допьяна!
Тільки хай вона заткнеться,
А не те - згною до дна!
-----------------------------------------------------------------------------
* Хлібне вино N21, або «біле вино» (нині горілка) - офіційно відоме на Русі з XII століття. Але згадка в цих резах дозволяє переглянути
дату його появи - (примітка перекладачів)

Сцилла (проковтнувши кинутий їй в пащу бочонок перваку):

Та побий мене Тартар -
Це ж міцніше ніж нектар!
А ви смак життя пізнали,
Переможці всіх татар!
Не винце, а еліксир,
Не негідників кефір.
Ну, гаразд пливіть вже з миром,
Врешті-решт, ну що ж я, звір?

(Човен проскакує в протоку)

Ілля Муромець (витираючи холодний піт):

Сцилли – навіть я злякався,
Бо вчепилася, як кліщ!
Знову все ж переконався:
Що горілка наша - річ!

Добриня (підхоплюючи):

Нам, російським дивакам
Всю віддати б ворогам,
Та ще й з пивом, щоб від того
Краще - їх було мізкам!

Попович (крутить пальцем біля скроні, а іншою рукою хапається за серце):

Ти, Добриня, кинь це, ось!
В цім - нарізно ми, всерйоз.
Від думки такої лише
Все внутрях обірвалось...

Добриня:

Тю! Шутю, мій ратний брат,
Будь уважнішим стократ.
Бо нас засідка чекає
Скель плавучих - Семплегад.

Соловей:

А на скелях що за жлоб
Хмурить хмарою чоло?
Одноокий, як Кутузов ...

Ілля Муромець:

Ба! Здається, це Циклоп...

Добриня:

З ніг мечем його не збити ...
Чую, знову будемо пити.

Муромець:

Діставайте вже горілку!

Добриня (смиренно):

Так тому і бути-жити.

Боян:

Наші герої браталися довго з Циклопом,
Та пам'ятає Ілля тільки: випито було чимало,
Далі у пам'яті - темний провал за провалом,
Ганна хіба що заповнити трохи зуміла.

(Наступна різа виконана іншим почерком. І стиль, і зміст її свідчить про те, що заповнювала табличку Ганна, а не Боян (примітка перекладачів)

Муромцева Ганна:

Про пригоди всі з цих вод
Я нашкрябаю теж. От -
Опишу я вам, наприклад,
Характерний епізод:
Мчала та легка ладдя
По протоці Солов'я.
Гнав її попутний вітер,
Парус жуючи задля.
Вереницями пливли
Й пропливали острови,
У ранковому тумані
Ледь помітними були.
Морок зник і породив
Всіх чаруючий мотив
В виконанні невидимок -
Солодкоголосих див -
Заструївся сріблом втом
Чоловічим він нутром.
Я, звичайно, враз збагнула:
Не скінчиться це добром.
Мужиків зморив гіпноз -
Мліли з непосильних доз.
Тут згадала я частівки
І тоді пішла в рознос -
Заспівала компромат,
Через слово - щедрий мат
(Наш мужик, коли дуріє -
Тільки мат і «понімат»).
Недотеп збудила всіх -
Розібрав гучний їх сміх...
Добиралися ми далі
Вже без перешкод таких.
_________________________________________

КАРТИНА 4. Протоки.

Боян:

Усіх перемігши, гуляли вони по Стамбулу.
Надовго їх запам'ятали у барах портових...
Та занудьгував чомусь згодом свистячий розбійник,
Продовжити не захотів експедицію далі...

Соловей (тихо жаліється Добрині):

Щось мені не по собі,
Ось і серце при ходьбі
Ниє, ниє, ніби чує
В долі перелом якби...
Ось і лапоть сповз з ноги -
Кола п воді – гріхи..
Я собі втовмачив, Бриня,
Що відпрацював борги.
Хоч далеко параноя -
Не спішу ні за руною,
Ні за славою. Хатинкуі б
З молодичкою м'якою.
І заумався я, брат,
Чи не час мені назад -
В ту протоку, де ховались
Від підступних Семплегад?
Так, чутка до них строга,
Аргументів до фіга -
Будь-кому, мовляв, зламають
І копита, й два рога...
Ну, калічили народ,
Не князівських лав город...
Так і я ж не подарунок -
Хуліган, і обормот.
А налагодити би
Замість марної гульби
На господарські потреби
Кам'яні такі лоби!
Млин побудувати вплоть,
Борошно на хліб молоть...
Жорна, бачив, там які, а -
Що не доведи господь!
Справа вигідна, та ша -
Щоб ментам там – ні шиша...
Все - відроженя заради
Всеросійського коржа!

(Сором'язливо):

І ще хочу, на ходу,
Мрію втілити я ту -
Хор зі Сцилли і Харібди,
На зразок хоча б "Тату"...
Льох, ти як? А ти, Іллюш?
Вас і так - он скільки душ!
Відпускаєте? Спасибі,
Ні, тверезий я, чому ж...

Муромцева Ганна:

Підкотивсь до горла ком...

Муромець:

Я не думав над хорОм...
Зворушив, одначе, братці,
Мене чайник зі свистком!
Прям, якийсь там «Невермор»!
Добре, хитрий мухомор,
Залишайся. Будеш зватись
Відтепер ти - Чорномор.

(Соловей залишається у чорноморської протоки. А човен з богатирями наближається до бухти у фортеці Пріама. На причалі їх зустрічає Одіссей).

Добриня:

Погляд пестить лєпота
Іліонского портА!

Попович:

Одіссей сучить руками,
В них - овчина золота.
Що ж, розщедрився Язон,
В тому бачачи резон,
Що ця сила богатирська
Вб'є ворожий гарнізон.

Одіссей:

Слава Зевсу! Як я рад!

Муромець і Одіссей обіймаються:

Здрастуй, брат! Ну, здрастуй, брат.

Одіссей:

Значить так, з дороги в баньку,
Там бенкет, за ним парад...
Все відкрите друзям – гей,
Навіть грецький наш музей.
Чи то - в сауну, к гетерам,
Що привіз для нас Тезей?

Муромцева Ганна:

Краще б в бій – бо вже пора!
А бенкети – це мура...

Попович:

Хіба тільки для знайомства...
Ну, плесни - по піввідра.
Бо напівсухий закон...
А на закусь що - бекон?

Добриня:

Чи не з тих самих він гадів,
Бив яких ще Лаокоон?

(Служниці в білих тогах підносять богатирям по амфорі критського вина. Випивши судини до дна, богатирі веселішають).

Муромцева Ганна:

Ать-два, ать-два, ширше груди!
Що кота за хвіст тягнути!
Зараз підемо та варту
Налякати її варто!

Альоша Попович (підхоплюючи):

Ох, влаштуємо їм шмон -
Пам'ятатимуть ОМОН!
Тут, війни-то на копійку,
А бенкетів на «лимон»!

Одіссей (схвально):

Дух російський так і пре.

Муромець:

Списи наголо, антре!

Попович:

Після нас тут навіть Шліман
Черепків вже не збере!

(Далі буде)

Удачи!

Петр Голубков   18.06.2015 12:07     Заявить о нарушении
Бегу на (Далі буде)! :)

Игорь Царев   18.06.2015 14:47   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.