Нова розмова...

Нова розмова ти далеко
З чого почати я не знав
Твій голос як холодне небо
По телефону відчував

Твоє алло моє привіт
Така налякана була
В середині душа болить
Але почув німі слова

Неначе дві різних людини
Ми спілкувались все забувши
Те як раніше ми любили
І вірили що добре буде

Так стало добре ти і я...
Але немає більше нас
Ніхто не виграв тут нічия
Лиш біль залишився в серцях

А потім, ти сказала "потім"
Продовжимо нашу розмову
Тепер записую в блокноті
Надіючись почути знову...

Хоча можливо моє "потім"
Десь через років 5 покаже
Що не моя вина тут зовсім
І сум сльзами в очах ляже...

В долонях тих о як кохав
Ти все згадаєш і "пробач"
Твоє пробач, а я все знав
Як буду чути знову плач...


Рецензии