Там, де небо горить і не має злих,
Тільки жала атак і колючих слів.
Я шукаю своїх у пітьмі чужих,
І місцину суху під обстрілом злив.
Там, де буря - пусте, бо у серці тьма.
Там, де з льодом тепліше, ніж у сім'ї.
Хай молотить по долі моїй зима.
Бо так само шукають мене свої.
Я клянуся розчути тихенький зов,
прочитати між стрічок дурних новин.
За розп'яту на палі мою любов,
За несвіже дихання чужих провин...
11.12.13
Там, де небо горить
© Copyright: Елена Соколан, 2013
Свидетельство о публикации №113121511630
Свидетельство о публикации №113121511630
Рецензии
