Случайный сонет

Случайность я. Я из закона выпал,
Я в исключительность попал, как в сон.
Не любит исключения закон.
Хотя – фортель ли это? вызов? выпад?

И все же, выпавший, я под замком
Сижу себе, я ненормальный «выплод»,
Сдаю экзамен на цыганский выпот
(Когда-нибудь… корова б языком)

А если все, вдруг, пожелают выпасть?
Кто выпавших сдержать проявит лихость?
Никто. Нигде. И никогда. Ей-ей!

Невесело величине пропавшей
Быть в рамках правил и законов вящих.
Случайность все же я. Сам по себе.

ВИПАДКОВИЙ СОНЕТ

Я – випадок. Я із закону випав
І впав у винятковість, як у сон.
Але не любить винятків закон.
Хоча – хіба це вибрик? виклик? випад?

І все ж я, випаденець, під замком
Сиджу собі, некондиційний виплід,
Складаю іспит на циганський випіт
(Колись би вже….. корова язиком).

Бо що як всі захочуть випадати?
Хто зможе випадущім раду дати?
Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!

Невесело величині зникомій
У світі строгих регул і законів.
І все ж я – випадок. Сам по собі.


Перевод на русский язык с украинского – автор Михаил Низовцов.

Оригинал стихотворения на украинском языке – автор Иван Светличный
(ресурс – «Клуб поезії», Світличний Іван, творчість).