Iмператив
Ковтать мутну брехню свою, себе долать, напроти йти.
І вранішньому сонцю очі закривати.
Геть йди! Тобі нема життя у світі самоти.
Не смій, не смій торкать до болю, до мого бажання -
Воно бридке і божевільне вкрай,
Не смій мене, мене кохать – злиденне сподівання.
Рятуйсь, не оглядаючись тікай.
Я не спромігсь себе забудувати щиро
Відвертими казками із жалю.
Тримайсь, завжди є люди не змарнілі
І не воліть, а виривать бажання треба по життю.
Свидетельство о публикации №113121208454