Коли з тобою зустр чаюсь...
Коли з тобою зустрічаюсь,
Я згадую минулий час.
Тоді у церкві ми вінчались,
І сам Господь радів за нас.
Була ти гарна і вродлива,
Цвіла, мов квітка, навесні.
Та доля випала зрадлива,
Тепер приходиш лише в сни!
Забути щастя те не можу-
Воно приходить знов і знов!
Та хіба можна, хіба можна
Забути давню ту любов?!
Гадав, що будем ми навіки
З тобою разом, все життя.
Скажи – знайти де тії ліки,
Щоб все пішло у небуття?
Сумний той спомин про вінчання
У серці не вмира, живе!
Молю його, почуй благання -
Покинь мене, покинь мене!
© Copyright: Татьяна Ахинько, 2013
Свидетельство о публикации №113121207804
Свидетельство о публикации №113121207804
Рецензии