Вальс листя

Багряні листя знов танцюють вальс,
У парі з вітром танцю віддаються.
Вже легкою ходою осінь йде,
А ти не можеш все його забутися.

А він пішов ,як з неба падав сніг,
Сліди його сніг вперто присипав.
Він легко перекреслити все зміг
І навіть слова «вибач» не сказав.
               
Куди пішов тобі не поясняв,
Навіщо ,й головне чому?
Ви безліч  років прожили одним життям
Одним? Він певно існував інним.

Він десь живе ,незрозуміло як?
Він десь  живе незрозуміло с ким.
А ти щовечора, коли зоря зійде,
Пригадуєш життя прожите з ним.

Життя? Хіба життям то на зовеш?
То купа днів об’єднаних в роки.
Приправленою пучкою обід.
З гіркою спецією суєти.

Робота,діти, дім, а в дома він,
 Оцим й жила ти ,як в омані.
Ти прагнула дістатись до вершин
А він літав в «сиреневом» тумані.

Можливо так і краще – розумієш,
Але чомусь душа на частки рветься!
Знов набираєш номер телефону ,
Аби почути, може озвоветься?

А потім сердишся на себе, злишся,
 Чому із пам’яті все видалити важко?
Танок прощальний за вікном танцює листя,
І осінь сумно загляда  на твоє ліжко…
                21.09.12.