Як добре що ти не знаєш,
Чому вона плаче ночами.
Ти знаєш, що маєш то маєш,
Вона вдячна тільки мамі.
Коли їй погано, й сумно,
Вона йде до неї в обійми.
Та страшно тепер їй і дурно,
Не взятися б за обійму.
Як добре що ти не знаєш,
Чому п'є таблетки без міри.
Ти знаєш, що маєш то маєш,
Розбиті руки об стіни.
Як молиться Богу що ночі,
Не знає ніхто чого просить.
Та лиш заглянувші їй в очі,
Читаєш німе слово "Досить!".
Як добре що ти не знаєш,
Чому уві сні плаче.
Ти знаєш, що маєш то маєш,
Для неї Вона життя значить.
Найбільшим страхом життя,
Для неї таке відчути:
"Я вдома!" сказати слова,
А відповідь не почути!
12:59
12.12.2013
Ти моя в чн сть, Мамо...
© Copyright: Ольга Тришина, 2013
Свидетельство о публикации №113121205719
Свидетельство о публикации №113121205719
Рецензии