Лікувати цілунками всі випадкові застуди,
Від температур у долонях своїх берегти.
І неважливо, що кажуть чи думають люди,
Така щаслива, що в тебе є я, а у мене є ти.
Приспати тебе й до себе піти додому,
Бо лаєш серйозно: "Іди вже, бо захворієш!"
Та все ж я поруч, немає ні сну, ні втоми.
Я поруч, бо ти лиш про це і мрієш.
Ховатись під ковдрою в тебе в обіймах щоночі,
Цілунок солодкий твій - найдобріший ранок.
Закохуватись навіть у твій ще дитячий почерк
І посміхатись тобі з фото із екрану.
Я би зізналась, але здається, що ще зарано...
Мовчу. Милуюсь. Наш час настане.
Лiкувати цiлунками всi застуди
© Copyright: Женева Маррон, 2013
Свидетельство о публикации №113121201732
Свидетельство о публикации №113121201732
Рецензии