Хотілося вчора під дощ,
Так, під зливу...
Розставивши руки ловити краплинки,
Зробити ось це - і чекати на зиму,
А потім - те саме,
Та тільки сніжинки...
Хотілося потім гарячого чаю,
Долоні зігріти теплом,
Та холод на вулиці виє прощальну,
Надію якусь, можливо останню,
Дає, мов початок, безмежним добром...
Чому не зробила?
Не вийшла під дощ? -
Тому, що долонь не зігрів би ніхто...
Та з сирістю мокрих, тоненьких підошв,
Я встаю...Одягаю пальто...
Прощальна...
© Copyright: Инна Громовчук, 2013
Свидетельство о публикации №113121108307
Свидетельство о публикации №113121108307
Рецензии