Зима колючим вітром жалить,
Однак і він в серцях оман.
Душа кричить, Вкраїну жалко,
А по живому рве її - майдан.
Багаттям люди зиму гріли,
глашатим сиплять жар у руки.
Неначе люди подуріли,
Рвуть Неньку так як Лебідь, Рак і Щука.
Тріщать уже чуби мужицькі,
Як діти тішаться панки.
Смоктати хочуть Неньки цицки,
Майдан підставка їм з руки.
Куди ж то люд прийде?.. - не знає,
Та з аксіом відомо всім одне.
майдан народ з панами, не зрівняє,
А прірви дно - не обмине...
… 2013-й минеться,
Хтось підрахує владні бариші.
А страйкарям тримати звіт прийдеться,
Як продавали Вкраїну за гроші.
По Хрещатику хурделила зима
© Copyright: Петро Керанчук, 2013
Свидетельство о публикации №113121000572
Свидетельство о публикации №113121000572
Рецензии
Ох, и не простая же это тема, Петро... Писал я недавно тоже об этом стишик свой, но то как бы из России взгляд, да не чужая страна Украина и для меня... Будет желание, загляните -
http://www.stihi.ru/2013/12/02/4494
А ваш стиш понравился!
Сергей Веселовский 11.12.2013 20:12 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2013/12/02/4494
А ваш стиш понравился!
Сергей Веселовский 11.12.2013 20:12 • Заявить о нарушении