Як плине час, роки минають,
Уносять за собою радість і печаль.
І тільки спогади на згадку залишають…
І все ж таки я вдячна вам.
Мене ви кидали в полон каяття,
Я падала, вставала, знову йшла.
У полум’ї буденного багаття
Я очищала душу від гріха.
Щоб щирою була в розмові,
Палили спекою і гартували знову.
Щоб я добра не забувала в горі,
І дякувала за красиву мову.
За сивину і за терпіння,
За теплі, літні вечори.
За літо бабине і за сумління,
За пам’ятні хвилини дорогі.
Я вам вклоняюся за милість добру,
За спокій, друзів і за щедрий дар,
За те, що йшла уперто в гору,
І що запал душі не покидав.
Як плине час
© Copyright: Надежда Беленко, 2013
Свидетельство о публикации №113121003111
Свидетельство о публикации №113121003111
Рецензии
Глибокі, цікаві вірші, Надіє. Трохи відчувається російський вплив
Наприклад: "шла" треба "йшла" та ін. Їх легко виправити.
З повагою
Нила Волкова 08.02.2014 20:14 • Заявить о нарушении
Наприклад: "шла" треба "йшла" та ін. Їх легко виправити.
З повагою
Нила Волкова 08.02.2014 20:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
