Крещатик

Словно музыка вечности замерла в камне,
Удивительно тонкой, волшебной игрой,
Торжество возродилось в нарядном ансамбле,
Изогнувшись изящною, плавной дугой.

Люди добрі, Хрещатик завжди зазиває,
Не цурайтесь свого та приходьте сюди,
Бо це місце велике, ім’ям надихає
Славу й волю народу з хрещеной води.

Праздник плиток чарует чудесным узором,
Нарядившихся стройных, изящных домов,
Балюстрады, балконы, колонны все хором
Торжествуют победу и снятье оков.

Надзвичайно привітне каштанове місце,
Де прогулянка буде до серця завжди,
Як ніколи не хочется йти кудись звідци,
Не допустить Хрещатик душевній журби.

Разыграются бликами солнца витрины,
Разнесет сочный запах весны ветерок,
Заиграют тенями балконов корзины,
Расцветет среди Киева райский мирок.

Я не бачів ніколи садів серед міста,
Де каміння бульварів чарують взірцем,
Де намолене місце, небачено чисте,
Що завжди бережеться небісним Творцем.