Крихка порцеляна

В грудях крихітне серденько б'ється,
Як пташка у небі все в'ється.
То з криками б'ється, то тихо шепоче,
Наче пташечка в клітці тріпоче.

Воно все шепоче й шепоче,
Та з розуму зводить щоночі.
Порцеляна така тоненька, прозора-
Можна крізь неї побачити зорі,
Що сяють у далекому темному світі,
Де сльози наче роси пролиті.

Але усяка порцеляна крихка:
Як впаде, то пісня її буде гірка,
Бо живе там неосяжна душа,
Що з болем одвічним на той світ назавжди руша...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →