* * *
Віддай же мою душу, лихваре.
Уже до краплі сплачені проценти
Тією кров'ю, що в нас забере
Незнаний вірш, нехай в обіймах смерті.
Хто це там на прокрустовім ложі?
Та лиш очі задумливі Божі,
Та лиш зорі, на нас дивно схожі,
Та мовчання холодне небес.
* * *
Колобродить душа... Довга путь.
Крізь останнього подиху слабкість,
Крізь останнього погляду запал,
Мати б право на Істину, суть.
Вiддай же мою душу, лихваре...
© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №113120707139
Свидетельство о публикации №113120707139
Рецензии
