Кайся i плач, кайся i плач, чоловiче!

Борис Смыковский
– Кайся і плач, кайся і плач, чоловіче!
– Грізно клекоче, гнівіться               
                священик старий.
– Щастя, скажи мені, отче,
                куди його діти? –
Жінки коханої радість
                сльозою щемить.
-Крила, пусти мої крила! -
                ячить моє серце.
Що там відкрилось вгорі,
                осліпило на мить?
Скільки залишилось ще
                до краплини, до денця?
Пурхає біла голубка
                по церкві пустій.
І несказанністю духу
                пронизане світло.
Каяття марності світу
                у свічах горить.


© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №113120705462
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Борис Смыковский
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Борис Смыковский