Зовсім не любі тривоги,
і в душі все зовсім не те,
то на щастя порозі,
зрозуміть не змогла,
що там і де.
Не забилося б серце так сильно,
та , щойно побачу тебе,
підстрибує мов божевільне,
приховуюсь ніби,
та воно ж не слухає мене.
Чи ніби тупа,
що аж оніміла,
посміхнулася, та чуть не зомліла,
від радості тої,
що поруч іде.
Тільки до скроні,
потягнусь рукою,
скажеш тихо не переживай ,це мине,
я повірила б та лихо,
бо ж знаю, що це не пройде
Дурощі це щось чарівне,
поруч з тобою все горе мине,
ти радість, ти щастя,
якби над тобою була би я власна,
оселилася б в серці,
і було б все прекрасно.
Тривоги
© Copyright: Алина Черкавская, 2013
Свидетельство о публикации №113120711273
Свидетельство о публикации №113120711273
Рецензии