В оксамиті білих трав,
серед інею ідеї,
у польових квітках,
хмарочосах у лілеях.
Почуття невинні та далекі,
неосягнені ніким,
ми з тобою дві нікчеми,
винуватці перед ким?
Осягнувши край далекий,
сподівань та білих мрій,
я як та лелека,
готую місце нам усім.
У тобі нема розради,
у тобі лише печаль,
я була б сама не рада,
коли б ти , тай десь пропав.
Ми лиш попіл у сім світі,
ти мені всього, як брат
той кого люблю навіки,
ти для мене просто клад.
Будь зі мною безтурботний,
окрилений, чарівний.
Ти зі мною вже не хочеш,
у серці став гостинніший ніж мій.
В оксамит
© Copyright: Алина Черкавская, 2013
Свидетельство о публикации №113120711020
Свидетельство о публикации №113120711020
Рецензии