Ми живемо у сім світі,
у буденності примар,
Як щирий запах серед квітів,
протирених, тупих нездар.
Написала б я щось гарне,
бездогане, чарівне,
та така огидна правда,
коле в очі, перш за все.
Не моя була їдея,
процурати весь цей світ,
ти сам почав ганьбити,
наш давно шановний рід.
Не покаєшся, я знаю,
маєш серце гірке ти,
скільки зрад в душі згадаєш,
стільки й будеш берегти.
Залишенний надовго,
у сумбурності печалі,
жити, ти не схочеш явно,
я тобі про це колись згадаю.
Навіщо так кривитися душею?
ти такий різносторонній,
в тобі безліч є талантів,
і пропахші димом всі ідеї.
21.08.13
Серед примарного буття
© Copyright: Алина Черкавская, 2013
Свидетельство о публикации №113120710750
Свидетельство о публикации №113120710750
Рецензии
Красиво звучить українською, Зоряно. Мелодійно, чисто, зворушливо.
З найкращими побажаннями,
Оксана Федишин 31.01.2014 22:21 • Заявить о нарушении
З найкращими побажаннями,
Оксана Федишин 31.01.2014 22:21 • Заявить о нарушении