Мiж нами трiада
Чуєш,там де був він ,тепер немає світла,
Ти ніколи не будеш на його місці,
А я йду на впомацьки проти вітру.!
Не чіпай мою шовкову пташку ,нехай летить до нього,
Вона не заспіває поряд з тобою,
Думаючи про його сині холодні вуста,
Я не відчуваю себе живою...
Я ж тебе благала криком просила,
Мені не потрібна свобода у чотирьох стінах,дякую-Ні,
Мій хороший,нащо ж ти захоплюєш мої погляд і тіло?
Хіба ж ми на війні?
Не треба ,не одягай моє серце в кайдани,
Просто засни з думкою ,що я знесла усі мости,
І тоді на ранок,обіцяю,буде вже легше,
А мою душу не тримай...відпусти...
Свидетельство о публикации №113120609626