Завис у тобi й загубивсь сам у собi...

Завис у тобі й загубивсь сам у собі,
Блукав замріяно незнаними стежками.
Ніби в тумані, як в забутім дивосні,
Що мене зв'язує міцними мотузками.
Летів до тебе, як стрімкий крилатий птах,
Зовсім засліплений гарячим білим світлом,
Зі страхом в грудях та з коханням на устах,
Та в результаті був убитий клятим вітром.
Розбитий вщент лежав без змоги підвестись,
Роздерті крила геть відірвані від тіла,
Так і лежав сам непорушно долілиць,
І ледве дихав, і тремтів один безсило.
Ти мене знищила, забрала все життя,
Лиш посміхалась і вбивала крок за кроком.
Всі ставки зроблені - нема вже вороття –
Для мене завжди це залишиться уроком!!!


Рецензии