Як хочеться піти в незнанії Світи,
Піти туди, де неба неозорість,
Де чути щирий Божий голос:
- Тут частка і твоя, прийди лиш ти…
Де сплівся Всесвіт у безмежжі Простору й ЧасУ,
Де величі творінь немає жодної границі,
Туди, де буде змога бачити кохані лиця, -
Цю мрію по життю я пронесу…
Чого в земнім житті Душа моя навчилась?
Втім, Боже, не мені про це судить…
Живу лиш стільки, скільки Ти дозволиш жить…
Хай далі буде, що мені судилось…
22.11.13 20:10
Как хочется уйти в незнанные миры... укр
© Copyright: Владимир Гайченко, 2013
Свидетельство о публикации №113120509810
Свидетельство о публикации №113120509810
Рецензии
