Хіба ти не бачиш, що стало зі мною?
Хіба ти не чуєш вже й сердця мого?
Хіба вже не буде сніга зимою?
Не буде вже й пташка співати з весною?
-Прокиньтеся люди! Тай в очі погляньте!
Я ж ваша країна, мене не цурайте.
Як діток маленьких всіх вас зростила,
Я хлібом насушним з лодоней кормила.
А ви ж мене в сердце, та гострою глою.
За що так зі мною?
За що так зі мною?
Крик Укра ни
© Copyright: Кристина Золотая, 2013
Свидетельство о публикации №113120504625
Свидетельство о публикации №113120504625
Рецензии