М1й гн1в... мой гнев... 03. 12. 13. р. Б

Гнів у серці оселився,
Як звір лукавий розізлився,
Він захопив мої думки,
І закрив усі замки...

А я кричу і рвусь на волю,
І гіркими сльозами омиваю свою долю,
Кожен раз моя душа завмирає,
Коли підступний звір нападає...

В пориві люті я закипаю,
І від себе знов втікаю,
Свої ключі від "раю" залишаю,
І в невагомість життя поринаю.

Просто заберу свої речі,
Та й покладу сумку на плечі,
І піду собі у майбуття сама,
І радітиму, бо від гніву втекла.

На рус.

Гнев в сердце поселился,
Как зверь лгукавый разозлился,
Он захватил мои мысли,
И закрыл все замки...

А я кричу и рвусь на волю,
И горькими слезами омываю свою судьбу,
Каждый раз моя душа замирает,
Когда коварный зверь нападает...

В порыве ярости я закипаю,
И от себя снова убегаю,
Свои ключи от "рая" оставляю,
И в невесомость жизни погружаюсь. 

Просто заберу свои вещи,
Да и залежи сумку на плече,
И пойду себе в будущность сама,
И буду радоваться, потому что от гнева убежала.