Лише за те...
Ігор Тасін
http://www.stihi.ru/2011/11/24/9020
Кохання - нас частина невід`ємна.
Людина може жити без надій?
А новина, гірка і неприємна,
В безодню поверта з країни мрій.
Яка ж то радість, як любов взаємна!
Палає серце, вогники в очах...
Та не можливо знати достеменно:
Чи радість зрадить,- чи охопить жах?
Чи була в цьому і твоя провина?
Та груди розриває біль навпіл...
Тебе лишилась лише половина.
Рука безсило падає на стіл...
Не вщухне біль ні зараз, ні з роками.
Яка тобі розрада від жалю?!
Буває часом й так з чоловіками
Лише за те, що " Я тебе люблю..."
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Свидетельство о публикации №113120300633