Занiмiю, затремчу вiд щастя...

Занімію, затремчу від щастя,
Що тебе побачу хоч здаля.
І засяє вулиця квітчасто,
Шлях назустріч співом розстеля.

Але ж як зробити перші кроки,
Перейти ту зболену межу,
Що зрівняє почуття і роки,
Що здолає поміж нами лжу?

Ще не знаю. Але знати мушу,
Бо без тебе радощів нема...
Ти ідеш і надихаєш душу -
І у ній вже не живе зима.

2.ХII.2013


Рецензии
Дуже сподобалося, В'ячеславе)
Не люблю ні осінь, ні зиму, взагалі. А якщо зима в душі - то вже зовсім погано. Нехай в душі квітне весна! Щиро Вам її бажаю!)

Оксана Нездийминога   03.12.2013 14:49     Заявить о нарушении
Спасибі за приязнь!

Вячеслав Романовський   03.12.2013 15:46   Заявить о нарушении