Занімію, затремчу від щастя,
Що тебе побачу хоч здаля.
І засяє вулиця квітчасто,
Шлях назустріч співом розстеля.
Але ж як зробити перші кроки,
Перейти ту зболену межу,
Що зрівняє почуття і роки,
Що здолає поміж нами лжу?
Ще не знаю. Але знати мушу,
Бо без тебе радощів нема...
Ти ідеш і надихаєш душу -
І у ній вже не живе зима.
2.ХII.2013
Занiмiю, затремчу вiд щастя...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2013
Свидетельство о публикации №113120305475
Свидетельство о публикации №113120305475
Рецензии
Дуже сподобалося, В'ячеславе)
Не люблю ні осінь, ні зиму, взагалі. А якщо зима в душі - то вже зовсім погано. Нехай в душі квітне весна! Щиро Вам її бажаю!)
Оксана Нездийминога 03.12.2013 14:49 • Заявить о нарушении
Не люблю ні осінь, ні зиму, взагалі. А якщо зима в душі - то вже зовсім погано. Нехай в душі квітне весна! Щиро Вам її бажаю!)
Оксана Нездийминога 03.12.2013 14:49 • Заявить о нарушении