А ти, знаєш, зима – мій найкращий друг.
Тут немає фальшивих картин буття:
Я по вуха закутана в теплий пух,
Перев’язана шарфом… Така проста…
Щоб мороз не дібрався до мого тіла,
Я оділа під світер ще теплий гольф…
Краще тепло, аніж щоб уся тремтіла
Від болючого холоду в цей мороз.
А он краля пішла – ну, така вже гарна:
Чорняве волосся, густий макіяж…
Та усе це приховує справжня карма –
Змерзла до нитки… Підстрибує аж.
Тікає додому, до теплого чаю,
Під три одіяла, гарячий камін…
І їй наплювати, що десь там чекають…
Більше без шапки на вітер ні-ні.
Он ще один, «гарний», спішить у тепло,
Видно, хотів показатись безстрашним:
Джинси, футболка, осіннє пальто…
Може, сказати, що це вже вчорашнє…
А ти, знаєш, зима – мій найкращий друг.
Тут немає фальшивих картин буття:
Холодне повітря захоплює дух,
І снігом вкриває дрібниці життя… ;-)
03.12.2013
найкращий друг...
© Copyright: Инна Омут, 2013
Свидетельство о публикации №113120305255
Свидетельство о публикации №113120305255
Рецензии