Смуток і радість у моїх очах,
Сторінок життя, багато вже в нім перегорнуто.
Крокує невпинно, мій зоряний шлях,
Хоча, ще так мало, на світі у ньому зроблено.
Признаюсь чесно, подекуди хода з зупином,
Неначе електричним струмом обпече.
Знов виникає потяг на суттєві зміни,
Ріка життя, як повінь понесе.
Душа відкрита до людей,
У кожен вірш її вкладаю.
Живу не завдяки, а попри все,
І знов, чогось, в щоденнім просторі шукаю...
Смуток i радiсть у мойих очах
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2013
Свидетельство о публикации №113120204587
Свидетельство о публикации №113120204587
Рецензии
