Тарас Шевченко Когда-то глупой головою

***

Когда-то глупой головою
Я думал: «Беды все со мною!
Как с ними мне на свете жить?
Людей и господа хвалить?
В грязи колодою гнилою
Валяться, стариться и гнить.
И даже следа не оставить
На обворованной земле...
О горе! Горе! Горе мне!
И где я спрячусь - сам не знаю.
Пилаты всюду распинают,
Морозят, жарят на огне!»


21 июля 1859,
Черкасы


Тарас Шевченко


***

Колись дурною головою
Я думав: «Горенько зо мною!
Як доведеться в світі жить?
Людей і господа хвалить?
В багні колодою гнилою
Валятись, старітися, гнить.
Умерти й сліду не покинуть
На обікраденій землі...
О горе! горенько мені!
І де я в світі заховаюсь?
Щодень пілати розпинають,
Морозять, шкварять на огні!»

21 іюля 1859,
Черкаси


Рецензии