Залишиться від осені на згадку
День цей жовтневий, сонячний, святковий,
Народжений у променях світанку
Ескізом прагнень, мрiй, надiй, тож з ранку
Моїх думок не зупинити знову.
Неподоланні відстань й час між нами,
Але думками лину к небокраю,
Римуючи надію з почуттями…
Облишу їх я вкотре між рядками,
Добра, наснаги, щастя побажаю.
Жовтневий день залишить сподівання
Епіграфом до нездійсненной казки.
Не разом ми, тому мабуть востаннє
На свято завітаю з привітанням,
Яскравий вир думок про тебе згасне…
Акростих — вірш, в якому деякі (як правило, перші літери кожного рядка утворюють осмислений текст (слово, словосполучення або речення).
залишився на згадку...
© Copyright: Самойлова Светлана, 2013
Свидетельство о публикации №113120210965
Свидетельство о публикации №113120210965
Рецензии