Розтопити кригу...
Розтопити кригу, розірвати спокій,
Розтрощити туги кам’яне чоло,
Щоб біди довіку поруч не було,
Розрівняти в полі довгий рів глибокий
І шляхи прокласти у твоє село -
Все любов зуміє! Відстань переможе,
І прикрасить квітом зоряним зиму,
Тільки не потрібно залишать саму
Ту, що більше жити в самоті не може
І завзято кличе з забуття весну.
© Copyright: Светлана Непомнящая 3, 2013
Свидетельство о публикации №113113010720
Свидетельство о публикации №113113010720
Рецензии