Сонет 143 Сонети Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


143

Буває, що дбайлива господиня
Зарюмсане лишає дитинча
І за курчам ганяється подвір’ям,
Щоб швидше упіймати втікача.

Дитина хоче маму наздогнати,
Силкуючись вхопити за поділ,
Та їй поки що не до пахоляти,
Її ув очах - пташиний помах крил.

Так ти біжиш за втікачем звабливим;
Я десь позаду плачу, як дитя.
О, повернись! Зроби мене щасливим.
Цілунком ніжним втіш моє життя.

Хай Бог твій шлях в житті оберігає.
І пам’ятай: тебе твій Вілл чекає!

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

143

Поглянь, як дбайлива домогосподарка біжить, щоб упіймати
Одного з пернатих створінь, котре втекло,
Залишає своє дитя і  прудко мчить
Навздогін за тим, що вона прагне втримати,
У той час, як її залишене без уваги дитя женеться за нею,
Плаче, намагаючись упіймати ту, чий клопіт  полягає
У переслідуванні того, що летить перед її обличчям,
Без уваги на невдоволення її бідної дитини, -
Так ти біжиш за тим, що летіть від тебе геть,
У той час, як я, твоя дитина, женуся за тобою далеко позаду;
Але якщо ти упіймаєш свою надію, повернися до мене
І виконай роль матері - поцілуй мене, будь доброю.
Так я молитимусь, щоб у тебе був свій Уілл,
Якщо ти повернешся і втихомириш мій гучний плач.



№ 143
Lo as a careful huswife runs to catch,
One of her feathered creatures broke away,
Sets down her babe and makes all swift dispatch
In pursuit of the thing she would have stay:
Whilst her neglected child holds her in chase,
Cries to catch her whose busy care is bent,
To follow that which flies before her face:
Not prizing her poor infant's discontent;
So run'st thou after that which flies from thee,
Whilst I thy babe chase thee afar behind,
But if thou catch thy hope turn back to me:
And play the mother's part, kiss me, be kind.
So will I pray that thou mayst have thy Will,
If thou turn back and my loud crying still.