Нас ошукали - знов збрехали,
Щоби слухняно йшли вослід.
Вожді - фальшиві епохали,
Яких іще не бачив світ.
Слова солодкі, мов короста,-
Хіба не Каїна печать?
Безсовісні забули острах.
А у людей уста мовчать.
І знов - понівечені долі,
І знов - дорога в нікуди.
Ми стільки стерпіли сваволі,
І в "дружбі" зажили біди,
Що самознищуємось гірко,
Що забуваємо, хто ми...
А провідна на небі зірка
Чека на праведні уми...
29.ХI.2013
Нас ошукали...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2013
Свидетельство о публикации №113112909221
Свидетельство о публикации №113112909221
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.