Два слова и три литеры... Из Шона Маклеха

Ш О Н  М А К Л Е Х

ДВА  СЛОВА  I  ТРИ  ЛIТЕРЫ
(http://www.stihi.ru/2012/09/21/271)

                Моєму батькові – Патріку Маклеху,
                що загинув під час Великоднього повстання 1916 року в Дубліні
                присвячую. Щиро.
                Кажуть, що коли він впав на бруківку
                вражений англійською кулею останніми його словами були слова:
                «Oglaigh na hEireann… Sinn Fein…»


         * * *

Ми вміємо кепкувати
Коли в очі дивиться смерть,
Ми вміємо бути байдужими
Коли ураган все руйнує вщерть.
Ми вміємо лишатись спокійними
Коли вбивають нас.
Ми з дивним спокоєм споглядаємо
Рев океану, вихору свист та іконостас.
Ми звикли до пожеж
І на згарищах новий будувати світ.
Наша музика весела і безтурботна
Коли доля жорстока зриває цвіт.
Нас не хвилюють нестатки і негаразди
У бідності ми знаходимо втіху,
У своїх нещастях – тему для жартів,
Під шибеницею – причину для сміху.
Ми вміємо спокійно милуватися
Росою туману і цвітом вересу.
Спокійно слухати спів скрипки шанахі
І стогін банші з чорних боліт.
І тільки два слова
І три літери
Змушують наші серця
Калатати шалено
І вилітати з грудей в небо...

_____________________________________


Моему отцу - Патрику Маклеху,
что погиб во время Пасхального восстания 1916 года в Дублине,
посвящаю. Искренне.
Говорят, что когда он упал на мостовую,
сражённый английской пулей, последними его словами были слова:
«Oglaigh na hEireann... Sinn Fein...»
* * *

Умеем мы усмехаться,
Коль в глаза наши смерть глядит,
Умеем и быть безразличными,
Коль ураган разрушать всё летит.
Умеем казаться спокойными мы ,
Коль убивают нас!-
И с хладнокровием мы созерцаем
Рев океана, вихря вытье , иконостас.
Привыкли к пожарам мы
И на пожарищах строим свой Новый свет.
Наша музыка беззаботно-веселая,
Хоть судьба и жестоко срывает цвет.
И невзгоды совсем не тревожат, нужды -
Мы и в бедности находим утеху,
А в своих несчастьях - тему для шуток
Под виселицей - причину для смеха.
Умеем и мы любоваться в тиши
Росою тумана и цветом вереска,
Спокойно слушать пение скрипки шанахи*
И с тёмных болот стоны банши** .
И только два слова
И три литеры
Заставят наши сердца
Безумно стучать, биться,
Вылетать из груди в небеса...


------------------
* - Шанахи - бродячий сказитель и музыкант в Ирландии.

** - Ба;нши;, баньши (англ. banshee [;b;n;i;], от ирл. bean s;dhe [b;;n ;;i;] — женщина из Ши) — фигура ирландского фольклора, женщина, которая, согласно поверьям, является возле дома обречённого на смерть человека и своими характерными стонами и рыданиями оповещает, что час его кончины близок.