Пізні айстри - милі квіти,
Наче усміх твій мені.
І хотілося б радіти,
Та сумні осінні дні.
Бо давно тебе не бачу,
І життя на схилі літ
Од побачень до пробачень
Незабутньої Ліліт.
Але айстри пишним цвітом
Підбадьорюють щораз:
Видме все бездумний вітер
Од печалі до образ...
26.ХI.2013
Пiзнi айстри...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2013
Свидетельство о публикации №113112705822
Свидетельство о публикации №113112705822
Рецензии
Щиро дякую, пане В’ячеславе, за цнотливу щирість почуттів! І кохання, і жалощі стають високими під пером справжнього Майстра! У пишному цвіті Ваших айстр захована духовність: "од печалі до образ" – все "видме вітер"! Ясне, незабутнє, "підбадьорливе" – залишиться!
Дякую за насолоду!
З шаною,
Валентина Чайковская 30.11.2013 10:10 • Заявить о нарушении
Дякую за насолоду!
З шаною,
Валентина Чайковская 30.11.2013 10:10 • Заявить о нарушении