Надзвичайний день

Тарас Шевченко – пам’ятник народний
Багато бачив на своїм віку.
Але такого дива не згадає,
Що сталося в годину тут таку.

Багато прапорів замайоріло,
А люди все ідуть собі ідуть,
І тисячі – повз пам’ятник проходять,
А він благословляє їх у путь,

На шлях важкий, нелегкий бо тернистий.
Зустрінемо багато перешкод.
Але ми подолаємо ту відстань,
Бо до мети своєї ми йдемо.

Тоді здійсняться наші з вами мрії:
Про чесність, справедливість на Землі.
І вже принижувати нас не будуть,
Господарями будемо усі.

Не буде тих кордонів, жорстких правил,
Ми зможемо побачить білий світ,
Коли ми зможемо так працювати,
Щоб заробляти гроші немалі.

Отак ідуть в колонах різні люди,
Під прапорами різними вони.
А гасла, що лунали від усюди,
Вони всі відгукнулись у душі.

Пливуть колони – мов Дніпро широкий.
Ніхто той рух не може зупинити.
Бо Україна хоче до Європи!
Вона в Європі хоче, буде жити!

            24 листопада 2013 р.


               
Источник иллюстрации:
http://sevbat.com.ua/