Тарас Шевченко Из-за леса солнце всходит

***

Из-за леса солнце всходит,
За лес и заходит.
По долине вечером
Казак хмурый бродит.
Ходит целый час он,.
На небе темнеет…
Но не видно чернобровой,
И душа немеет.
Не выходит изменница...
Из глухого леса
С собаками и псарями
Идет пан - повеса.
Травят казака собаками,
Скручивают руки
И казаку причиняют
Смертельные муки;
В погреб его, молодого,
Тот пан закрывает...
А девушку покриткою
По миру пускает.

Вторая половина 1848,
Косарал

Перевел с украинского Семен Вайнблат

Примечание:
пОкритка — девушка, родившая внебрачного ребенка.


Тарас Шевченко

***

Із-за гаю сонце сходить,
За гай і заходить.
По долині увечері
Козак смутний ходить.
Ходить він годину,
Ходить він і другу.
Не виходить чорнобрива
Із темного лугу,
Не виходить зрадливая...
А з яру та з лісу
З собаками та псарями
Іде пан гульвіса.
Цькують його собаками,
Крутять назад руки
І завдають козакові
Смертельної муки;
У льох його, молодого,
Той пан замикає...
А дівчину покриткою
По світу пускає.

Друга половина 1848,
Косарал