Одна в кафе...
Були зі мною звуки імені,
І ті слова - прості, мов сіль.
Не розвінчай, не загуби мене.
Прости, помилуй і спаси.
Дощі осінні тихо падають,
Твій лик малюють на вікні...
Не суперечу, не загадую,
Та знаю - ти близький мені.
Як шовк, що тіло пестить лагідно,
Як шарф, що шию обійма.
Як цей напій плодово-ягідний,
Що я без тебе п'ю сама...
Як чисті сльози, що сполохано
В напій стікають гарячЕ,
Коли чужа рука непрохана
Мені лягає на плече...
Одна в кафе. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113112511469
Свидетельство о публикации №113112511469
Рецензии