Як же солодко вдвох, нам з тобою було. І як гіко тепер, сил немає терпіти. А кохання моє лебидиним крилом Розмахнулось-не може злетіти.
Моя рідна, без тебе не жити мені. Не піднятись безкрілому в небо І тамуючи біль підганяю я дні, Щоб скоріш повернутись до тебе.
Бо такої як ти більш- немає ніде Заклинаю, молю чуєш мила? Збережи, не порань, я благаю тебе, Лебединої вірності крила...
Лебедине крило
© Copyright: Владимир Лущан, 2013
Свидетельство о публикации №113112510295
Свидетельство о публикации №113112510295
Рецензии