Чаклую я над вІршами вночі –
Магічні знову діються обряди
І воскові сльозинки на свічі
Душі дарують спокій і розраду.
Хай плаче свічка. З нею плачу я –
Слова чарівні легко виринають.
Піснями повниться заквітчана земля,
Мов диво-птахи вимисли витають.
В яскравім видиві – родзинки із життя:
Намистечком-словами на папері,
Прикраси неабиякі – чуття.
В світ одкровень відкриті навстіж двері.
Творити світ – велика таїна.
Словами буду таїнство ліпити
Я кожну мить, щоночі і щодня.
Як радісно зірничкою світитись!
Свічі скажу «Потайно догорай».
Мій ритуал у досвіток сховався…
Зійшла з плечей думок моїх гора
І благодаттю світ увесь озвався.
2006
Хай плаче свiчка
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2013
Свидетельство о публикации №113112412271
Свидетельство о публикации №113112412271
Рецензии