По крупиночці зберу
Все, що розгубила.
Тільки нащо, не збагну,
Почуттям вітрила.
Сивина журбу снує,
Розпачу тенета.
Жайвір в серці, знаю, є –
Сил нема для злету.
Сподівання відпливуть
Сяєвом прозріння,
В почуттях своїх знайду
Втрачене видіння…
Погляд милого зорить,
Жевріє кохання.
Тобі, мабуть, теж болить?
Ти живеш чеканням.
Ми з тобою віч-на-віч.
Що ж я наробила?
Поміняла день на ніч,
Я ж тебе любила!
Знов троянда зацвіла,
Чом така колюча?
Чом любов не зберегла?
Спомин серце мучить.
2006
Вiч-на-вiч
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2013
Свидетельство о публикации №113112411314
Свидетельство о публикации №113112411314
Рецензии