М.Б.
Той, хто сидить за клавішами зими,
Прошу, врятуй від внутрішнього морозу.
Над містом моїм, що повсякчас димить,
Небом неначе пензель брудний ялозить.
Падає сніг і робиться чорним враз,
Листя зопріле пересипає смутком.
Музика вітру, цей заметільний джаз
Мене обіймає, вщент заліпивши куртку.
Отримує слух чутливість до таємниць,
У стугонінні вловлюючи акорди.
Я зупиняюсь і падаю горілиць.
Зимовий Маестро грає на клавікорді
Мого почуття, в якім я занадто горда.
23.11.13
Клавiшi зими. Частина II
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2013
Свидетельство о публикации №113112308103
Свидетельство о публикации №113112308103
Рецензии